Зі стрімкими змінами у суспільстві змінюється і напрямки та зміст роботи шкільного психолога.
Якщо донедавна основними аспектами його роботи були психологічна діагностика, корекційна робота, співбесіди з майбутніми першокласниками, проведення уроків психології, консультування батьків, допомога у соціалізації дитини, то з впровадженням НУШ психолог:
- має стати медіатором (посередником у конфлікті, який допомагає досягти згоди, неупереджено розбираючись у мотивах та аргументах);
- здобути знання щодо роботи з дітьми з підвищеною агресією, імпульсивністю, депресивним станом…;
- забезпечити психологічну безпеку усім учасникам освітнього процесу, не нашкодити їх психологічному, фізичному, соціальному та моральному здоров'ю;
- надавати допомогу під час дистанційного навчання;
- навчити дітей долати тривогу перед контрольною, перебороти негатив, коригувати свій настрій, позбуватися психологічної втоми… Дитина має стати компетентною щодо власної психіки;
- допомогти вчителям у адаптації до нової системи цінностей та цілей освіти, орієнтованих на психологічну культуру та зміну підходу до учнів: повага до особистості дитини; презумпція талановитості дитини; підтримка її життєвого оптимізму; радість пізнання; розвиток самостійності, незалежного мислення, креативності дитини, її самоповаги та впевненості у собі; взаємодія на основі партнерства; створення атмосфери довіри і взаємоповаги.
Дослідження показали, що у школах, де учителям допомагають зняти стрес, навчають, як відновити свої сили за короткий час, створюють приємні сюрпризи, впроваджують мотиватори, - успіхи учнів у навчанні значно поліпшились.